13.11.2018

ПРО КАФЕДРУ

Історія кафедри починається з вересня 1930 р., коли на основі Одеського технікуму кінематографії та кінофакультету Київського художнього інституту був організований Київський інститут кінематографії (з 1935 р. – Київський інститут кіноінженерів (КІКІ)).

В інституті працювали факультети: сценарний, режисерський, акторський, операторський, фотохімічний та інженерів звукового кіно.

У роки війни його було зруйновано. Відновив свою діяльність він в 1944 році після визволення Києва.

У 1944-1948 рр. інститут очолював провідний спеціаліст – організатор системи кінофікації України Костянтин В’ячеславович Плєтніков. З 1948 по 1954 рр. директором був Микола Дмитрович Федоритенко, а його заступником – Борис Федорович Натаров, майбутній завідувач кафедри кінотехніки і декан електроакустичного факультету. Деканом кінофакультету був Микола Дмитрович Пасічник.

З 1954 р. історія кафедри пов’язана з Київським політехнічним інститутом (КПІ), коли КІКІ рішенням Ради Міністрів УРСР був об’єднаний з КПІ, спочатку як факультет кіноінженерів, а з 1957 р. як електроакустичний. Деканами електроакустичного факультету за час його існування були представники кафедри кінотехніки і кафедри звукотехніки та реєстрації інформації. В період реорганізації (1954 г.) протягом короткого часу обов’язки декана виконували викладачі кафедри М.Д. Федоритенко і А.М. Юр’єв.

У подальший період до 1981 р. деканом був Б.Ф. Натаров, а в 1981-1996 рр. – В.Г. Абакумов. У 1996 році на базі факультетів електроакустичного і електронної техніки був створений факультет електроніки, унікальний в Європі і Україні за списком спеціальностей і кількостю студентів.

Кафедра – єдина на Україні, яка на базі новітніх наукових досягнень здійснювала підготовку фахівців кіномережі, в 1983 р. отримала свою сучасну назву – звукотехніки та реєстрації інформації.

З 1954 р. вона випускала інженерів-електриків за фахом “Звукотехніка”, а з 1964 р. – додатково за фахом “Техніка магнітного запису”. У 1959-1960 рр. були дипломовані дві групи телеоператорів для Київського телецентру.

У 1985 р. була створена філія кафедри на Науково-виробничому об’єднанні “Маяк”. З 1986 р. організована підготовка інженерів за фахом “Системи і комплекси радіозв’язку, радіомовлення і телебачення”, потім – “Телекомунікаційні системи та мережі”, а також за спеціальністю “Відео-, аудіо-, і кінотехніка”.

На той час основними напрямками науково-педагогічної діяльності кафедри були:

  • застосування технологій і технічних засобів інтелектуальних мереж для забезпечення обміну інформацією на відстані;
  • мережі та багатоканальні телекомунікаційні системи;
  • системи і технічні засоби радіо- і телевізійного мовлення, електроакустики і голосової інформатики, мультимедійної техніки;
  • системи і технічні засоби захисту інформації в телекомунікаційних системах;
  • системи супутникової та мобільного зв’язку;
  • застосування сучасних технологій і технічних засобів реєстрації і відтворення інформації в інформаційних системах промислового, громадського та побутового призначення;
  • системи і технічні засоби відтворення аудіо- та відеоінформації для великих людських контингентів, обмежених контингентів, індивідуальні;
  • системи і технічні засоби реєстрації та обробки наукової, технічної та виробничої інформації;
  • управління експлуатаційним і сервісним обслуговуванням аудіо- та відеотехнічної апаратури;
  • системи компресії голосової та відеоінформації;
  • електромагнітна сумісність радіоелектронних засобів.

Фахівці, підготовлені кафедрою, здатні розробляти і обслуговувати сучасні телекомунікаційні системи і мережі, телекомунікаційні засоби, готувати програми мовлення на базі комп’ютерних технологій, а також розробляти, впроваджувати і використовувати сучасну аудіо-та відеотехніку.

За роки свого існування кафедра підготувала понад 4500 інженерів, двох докторів і понад 70 кандидатів наук.

Зараз кафедра здійснює підготовку фахівців за спеціальністю 171 «Електроніка», освітня програма «Електронні системи мультимедіа та засоби Інтернету речей».

На кафедрі працювали і працюють лауреати:

– Державної премії СРСР, 1946 р. – доцент, к.т.н. С. Векслер (1914-1993);

– Державної премії України 1976 р. – заслужений винахідник СРСР, проф., д.т.н. Г.І. Корнієнко (1936-2005); 1989 р. – заслужений діяч науки і техніки, заслужений професор НТУУ “КПІ”, проф., д.т.н. В.Г. Абакумов і проф., д.т.н. Г.М. Розорінов;

– Премії Ленінського комсомолу СРСР 1985 р. – доцент, к.т.н. В.С. Лазебний.

На чолі колективу стояли такі вчені-організатори навчальної та наукової роботи:

1930 – 1954 – Олексій Менашевич Бал, доцент, кандидат технічних наук;

1954 – 1975 – Борис Федорович Натаров, доцент, кандидат технічних наук;

1975 – 1980 – Олег Антонович Янушевський, доцент, кандидат технічних наук;

1980 – 2005 – Валентин Георгійович Абакумов, професор, доктор технічних наук;

2005 – 2007 – Микола Петрович Макаренко, професор, доктор технічних наук;

2007 – 2009 – Володимир Володимирович Пілінський, професор, кандидат технічних наук;

з 2009 року – Ганна Григорівна Власюк, професор, доктор технічних наук.